ἐπ-εισαγωγή, староатт. ἐπεσαγωγή ἡ
1) введение, т._е. внушение (κρείττονος ἐλπίδος NT);
2) место ввода, лазейка (ἔσοδοι καὶ ἐπεσαγωγαί Thuc.).
