αὐτή f к αὐτός.
ἀϋτή, дор. ἀϋτά (ῡ) ἡ
1) крик, клич Hom., Pind., Aesch.;
2) звук, рёв (sc. σάλπιγγος Aesch.);
3) битва, сеча Hom., Theocr.
